ВОЛОДИМИР ЯВОРІВСЬКИЙ-ГОРДІСТЬ УКРАЇНИ

          Народився 11.10.1942 у селі Теклівка Вінницької області. Закінчив Одеський університет (1964). Працював на радіо й телебаченні, у пресі, зокрема, в редакціях газети "Запорізька правда",  "Літературна Україна" та в журналі "Вітчизна". Один з організаторів Народного Руху України, очолив його оргкомітет. Народний депутат України (з 1990 до 2007).

     Літературну діяльність розпочав у 1968 році збіркою повістей і новел «А яблука падають…». За повість «Вічні Кортеліси» (1984) отримав Державну премію України ім. Тараса Шевченка. Найвизначнішими творами В. Яворівського критики вважають романи про будівництво та драматичні події весни 1986 року на Чорнобильській АЕС: «Ланцюгова реакція» (1977), «Оглянься з осені» (1979), «Марія з полином у кінці століття» (1988), а також біографічний роман про Катерину Білокур «Автопортрет з уяви» (1982).

     З нагоди ювілею письменника в бібліотеці коледжу організована виставка-персоналії.

ВІКІЦИТАТИ:

• Душа прагне зрозуміти, чому їй дісталося саме це тіло.

• За такого півня деякі непоказні курочки готові нести писанки.

• Жити-то можна, але проблема в тому, щоб вчасно померти.

• «Камо грядеші?» Та не панікуйте, ми нікуди не йдемо. Чекаємо манни небесної.

• Коли б коса на камінь не натрапила, камінь завжди готовий до цього.

• Лише перед в'язнем тюремник почуває себе вільним.

• Ми вже не раз відроджувалися. Щоб катам було видніше, кого відстрілювати насамперед.

• Насолоджуємося свободою слова. А діла?

• Нашу націю кілька століть перевертали з ніг на голову, тому серед нас так багато перевертнів.

• Ми мусили співати, щоб вороги не чули, як стогне і плаче решта нашого народу.

• Пішли в народ, повернемося після смерті.

• Тіньова економіка в Україні обслуговується тіньовою політикою серед білого дня.

• Українська гласність: гомоніть, гомоніть собі, воно мені не заважає.

• Слава не лише Україні! Слава тим, хто не зневірився в її майбутньому!

• Сьогоднішня Україна: крик душі і мовчання розуму.

• Сама свобода нікому нічого не дає. Це лише стан душі людини, який дає можливість домогтися навіть неможливого.

• Хрести на могилах — як знаки додавання між минулим і майбутнім.

• Я постаршав ще на одну істину.